Рівні вияву психіки людини

Психіка - це складний комплекс, який працює за певними закономірностями. Як складові цього комплексу виокремлюють несвідомий, підсвідомий, свідомий і над свідомий рівні, які взаємопов'язані і взаємодіють між собою. Кожен рівень виконує свої необхідні функції у цілісному функціонуванні всієї психіки. Усі вони надзвичайно важливі під час життєдіяльності людини.

Свідомість є особливою формою психічної діяльності, орієнтованої на відображення й перетворення дійсності. У зоні ясної свідомості знаходить своє відображення мала частина психічного.

Рис. 1.4.4. Рівні психіки

Сигнали, що потрапили в зону ясної свідомості, людина використовує для усвідомленого управління своєю поведінкою. Інші сигнали психіка також використовує для регулювання деяких процесів, але на підсвідомому рівні.

Типові Рівні вияву психіки людини завдання, які часто трапляються у звичайній ситуації, людина розв'язує підсвідомо, реалізуючи автоматизми. Автоматизми підсвідомості розвантажують свідомість від рутинних операцій (ходьба, біг, професійні навички тощо) для нових завдань, що в даний момент можна розв'язати лише на свідомому рівні.

Підсвідомість- це уявлення, бажання, потягу, почуття, стани, психічні явища та акти, які колись упродовж життя "вийшли" зі свідомості, виявляються у відповідних ситуаціях ніби автоматично, без чіткого і зрозумілого усвідомлення, але за певних умов їх можна повернути назад і усвідомити

З. Фрейд вивчав сновидіння, помилкові дії, невротичні симптоми як прояви підсвідомого

Проникнути в підсвідомість можна за допомогою таких методів, як аналіз описок, обмовок, запам'ятовувань, фантазій Рівні вияву психіки людини і снів людини, а також методу вільних асоціацій, проективних тестів тощо.

Явища людської психіки дуже різноманітні. Психічна діяльність може виходити за межі підсвідомого, переміщуючись також на несвідомий рівень.

Несвідомість- це сукупність психічних явищ, актів і станів, які виявляються на глибокому рівні функціонування психіки й цілковито позбавляють індивіда можливості впливу, оцінки, контролю і звіту в їхньому впливові на поведінку, вчинки, діяльність

Несвідоме виявляється і у так званих імпульсивних діях, коли людина не усвідомлює наслідків своїх вчинків. Наші наміри не завжди виражаються в наслідках наших дій адекватно, так, як ми б цього хотіли. Іноді, здійснивши той чи інший вчинок, людина сама Рівні вияву психіки людини не може зрозуміти, чому вона зробила саме так.

Виявляється несвідоме і в наших психічних процесах. Навіть мислення людини може відбуватися на несвідомому рівні. Уява, інтуїція, творчість взагалі неможливі без несвідомих компонентів.

Надсвідомістьутримує психічні явища, акти й стани, які виникли внаслідок взаємодії зі Всесвітом, а також психічні механізми такої взаємодії

До надсвідомих явищ відносять творче натхнення, що супроводжується раптовим "осяянням" новою ідеєю, а також випадки миттєвого розв'язання завдань, які тривалий час не піддавались свідомим зусиллям, і ті, явища, які називають парапсихічними, тощо.

Наприклад, різка зміна погоди, пори року впливають не тільки на фізичне самопочуття людей, а й на їхній Рівні вияву психіки людини настрій.



Оскільки людина має справу з комплексним використанням фактів свідомості та поведінки, вона може заглиблюватися в сфери неусвідомлюваного психічного.

3) Свідомість — властива людині функція головного мозку, яка полягає у

відображенні об'єктивних властивостей предметів і явищ навколишнього

світу, процесів, що відбуваються в ньому, своїх дій у попередньому

мисленому накресленні їх і передбаченні наслідків, у регулюванні

взаємовідносин людини з природою і соціальною дійсністю. Свідомість

склалася як властивість високоорганізованої матерії — мозку. Вона є

відображенням дійсності з допомогою відчуттів і абстрактного мислення.

Структурними елементами свідомості є також емоції, воля, самосвідомість,

інтуїція. Основними ознаками свідомого є здатність акумулювати знання

про навколишній світ(це відбувається на основі пізнавальних процесів:

відчуття, сприйняття Рівні вияву психіки людини, пам'яті, мислення, уяви), чітко закріплене

розрізнення суб'єкта і об'єкта, тобто розрізнення «Я» і «Не-Я» людини,

забезпечення цілеспрямованої діяльності людини, наявність у її складі

певного ставлення до когось чи чогось. Несвідоме ж — це сукупність

психічних процесів, актів і станів, зумовлених явищами дійсності, вплив

яких суб'єкт не усвідомлює Залишаючись психічним, несвідоме являє собою

відомлює Залишаючись психічним, несвідоме являє собоютаку форму відображення дійсності, за якої втрачається повнотаорієнтування в часі та місці дії, порушується мовленнєве регулюванняповедінки. У несвідомому стані, на відміну від свідомого, неможливіцілеспрямований контроль людиною здійснюваних нею дій та оцінканаслідків цих дій. До сфери несвідомого належать: психічні явища, яківиникають під час сну (сновидіння); реакції Рівні вияву психіки людини-відповіді, спричинюваніневідчутними, але реально діючими подразниками; рухи, які були вминулому усвідомлюваними, але з повторюванням стали автоматичними і томубільше не усвідомлюються; деякі спонукання до діяльності, в якихвідсутнє усвідомлення мети. До несвідомого відносять і деякі патологічніявища, які виникають у психіці хворої людини: марення, галюцинації тощо.Якщо порівнювати: Свідомість 1. Потрапляють об'екти, які створюють перешкоди для продовження звичногорежиму регулювання. 2. Лише перешкоди, що привертактгь увагу, усвіддомлюються. 3. Усвіддомлення — основа знаходження нового режиму регулювання, новогоспособу рішення задачі. 4. Не здатна вмістити всі процеси, що мають місце водночас. 5. Здійснює управління поетапно, поопераційно, дискретно і тому —неекономно. 6. Не здатна керувати монотонними процесами. 7. Використовуеться на короткий Рівні вияву психіки людини термін. 8. Забезпечуе відпрацювання гіпотез у критичні моменти нестачіінформації. 9. У кожний конкретний момент регулюе лише незначну частину процесів Несвідомість: 1. Керуе процесами за загальними критеріями. 2. Реалізуе процеси плавно, економно, швидко. 3. Характеризуе майстерність людини. 4. Вирішуе всі типові ситуації повсякденного життя. 5. За рахунок автоматизму розвантажуе свід домість від нудних (рутинних)операцій (ходити, бігати, професййні навички. 6. Сприймае засвоені в новій діяльності навички. 7. Створюе узагальнені зразки дій, процесів, що регулюють поведінку. 8. Об'єднує усі чинники, що впливають на регуляцію поведінки. 9. Здебільшого — це знания, відношення, переживання. Зіставляючи її ознаки (функції), можна дійти висновку, що «несвід доме»— це атрибут, невід’емна складова психічної діяльності кожної людини.Можна навітъ Рівні вияву психіки людини твердити, що більша частина процесів, які мють місце увнутршньому свідті людини, нею не усвіддомлюється 64.Свідоме і несвідоме в теорії З.Фрейда. Австрійський психолог З.Фрейд заснував одну з найвпливовіших ідейнихтечій XXст.- психоаналіз, в якій синтезовано 2 напрямки дослідженняприроди людини: 1) розкриття психічних поривань внутрішнього світу, смислу людськоїповедінки; 2)аналіз впливу культурного та соціального середовища на формуванняпсихічного життя людини та її психічних реакцій. Головним у психоаналізі стало виявлення «несвідомого», його осмисленнята тлумачення. «Несвідоме» - це той зміст психічного життя, пронаявність якого людина або не підозрює в конкретний момент, або не знаєпро нього протягом досить тривалого часу, або взагалі ніколи не знала. За 3. Фрейдом, існує «несвідоме Рівні вияву психіки людини», «свідомість» і прошарок між ними -і прошарок між ними -«передсвідомість». Передсвідомість включає зміст духовного життя, який уконкретний момент не усвідомлюеться, але може легко стати усвідомленим. Свідомість З.Фрейд визначає ще й як поверхневий прошарок психічногожиття, що знаходиться ближче всього до зовнішнього світу. Якщорозглядати розташування згаданих підструктур за напрямом рухуінформації іззовні у внутрішній простір, то можна побудувати такуструктуру: «свідомість - передсвідомість - підсвідомість (несвідоме)». На цю структуру управління поведінкою суб'єкта можна покласти структуруособистості людини за 3. Фрейдом, яка включає три частини: «Я»(свідомість), «Супер-Я» (перед свідомість), «Воно» (підсвідомість). Система «Я» регулює процес свідомого у напрямку до зовнішнього івнутрішнього середовища Рівні вияву психіки людини. Вона керується і підкоряється як фізіологічнимзаконам, так і соціальним настановам. «Супер-Я» — це своєрідна моральна цензура. Зміст цієї системи становлятьнорми і заборони, які прийняті особистістю. Це рівень, який у психіціпрезентує соціальні норми і правила поведінки, рівень належного. Вінскладається із заборон, що виробило людство, і обмежень, якінакладаються на способи задоволення біологічних потреб. «Воно» уявляється як джерело неусвідомлених ірраціональних психічнихреакцій та імпульсів, фізіологічних за своєю природою. «Воно» — цеджерело психічної енергії, що керується принципом задоволення. «Супер-Я» та «Я» стримують та врівноважують глибинні потяги «Воно». 65.Свідоме і несвідоме в теорії К.Г.Юнга. Суттєво доповнив теорію 3. Фрейда Карл Юнг, основна ідея якого полягає втому, що Рівні вияву психіки людини він довів: у психічному розвитку людини, окрім індивідуальногонесвідомого, суттєве місце займає «колективне несвідоме» і самезасвоєння його змісту становить сутність розвитку особистості. Цейпідхід дає можливість розглядати структуру особистості також затрирівневою схемою. Перший рівень - це наше «Я», наша свідомість, здібність оцінювати ікритикувати тощо. Це видима частина психіки особистості, а значно більшачастина — невидима (модель айсберга). Другий рівень значно більший за обсягом. Це наша підсвідомість, якакерує фізичними і психічними процесами, що мають місце в організмілюдини, та визначає її ставлення до навколишнього світу. Щастя інещастя, здоров'я і хвороба, мудрість і дурість, спокій і агресія, вдачаі невдача, надії і розчарування — все Рівні вияву психіки людини це формується і керуєтьсяпідсвідомістю. Фізіологічні функції організму, обмін речовин, коливанняпочуттів і настроїв, імпульси і гальмування, розумова робота і здатністьспілкуватися з навколишнім світом вважаються підсвідомими процесами. Щобуправляти цими надто складними процесами, підсвідомість нагромаджуєінформацію все життя — від народження і до конкретного моменту. На третьому рівні знаходиться колективна підсвідомість, що уявляється якпервісно вроджене знання. Тут концентрується вся інформація, накопиченалюдством у процесі його еволюції. Отже, життєвий шлях визначає підсвідомість, і людина залежить від

Поняття колективного несвідомого.

Колекти́вне несвідо́ме (нім. Kollektive Unbewusste) — поняття аналітичної психології, запроваджене Карлом Густавом Юнгом.

Еволюція і колективне несвідоме[ред. • ред. код]

З психоаналізу Фрейда Юнг запозичив поняття свідоме і Рівні вияву психіки людини несвідоме, проте останній термін він диференціював, розрізняючи особисте несвідоме та колективне несвідоме. Колективне несвідоме Юнг постулює як психічну спадщину людства, яка, подібно до людського тіла, розвивалася шляхом еволюції й позначена численними людськими досвідами. Усе, що будь-коли було виражене індивідуальною психікою окремої людини, стає складовою психічної структури людини, а на рівні колективного — складовою колективного несвідомого.[1] За Юнгом, колективне несвідоме є надіндивідуальним і незалежним від культури. Колективне несвідоме можна досліджувати через порівняння різних культур (міфи, уявлення про магію, казки, легенди). Загалом це поняття близьке до поняття колективної свідомості Еміля Дюркгайма (1858–1917). Колективне несвідоме є чимось більшим, ніж проста сума індивідуальних форм свідомості Рівні вияву психіки людини.[2]

Архетипи[ред. • ред. код]

Докладніше: Архетипи

Особливо часті, щораз повторювані психічні моделі утворюють, за Юнгом, так звані архетипи, які структурують колективний та індивідуальний психічний світ. Архетипи наділені своєрідною силою («Нумінозум»), впливові якої на довшу перспективу не може уникнути жоден індивід.

У свідомості людини архетипи постають як типові, часто повторювані мотиви поведінки, які об'єктивно проявляються у вигляді культурних ритуалів. За Юнгом, доказом існування архетипів є прояв у мистецтві та снах різних мотивів казок та міфів, які повторюються незалежно від епохи, мови та культури.[3] У розробці концепції архетипів Юнг спирався на праці французького антрополога Люсьєна Леві-Брюля (1857–1939).[4]

Моріс Альбвакс: колективна пам Рівні вияву психіки людини'ять[ред. • ред. код]

Докладніше: колективна пам'ять

Інший підхід до аналізу несвідомих колективних структур розробив Моріс Альбвакс (1877–1945). Він запропонував концепцію колективної пам'яті, що орієнтується на конкретні історичні ситуації окремихсоціальних груп та спільнот. За Альбваксом, потреба історичної пам'яті та історичної свідомості є реакцією на зникнення традицій.[5]

Cтруктурний психоаналіз Ж. Лакана.


documentarnzrbd.html
documentarnzyll.html
documentaroafvt.html
documentaroangb.html
documentaroauqj.html
Документ Рівні вияву психіки людини